Кузь Т. Г.

Електронний збірник  Державного ВНЗ «Національного гірничого університету»,

м. Дніпропетровськ, Україна

Організація самостійної роботи студентів

     Самостійна робота студентів є дуже широким поняттям. У його тлумаченні  формуються різні підходи і  зумовлені вони  відмінностями в розумінні суті цього явища. Досвід показує, що від організації самостійної роботи багато в чому залежать результати навчання студентів та їх майбутня практична діяльність. Тільки ті знання, які студент здобув самостійно, завдяки власному досвіду, думці і дії, будуть насправді міцні. У процесі викладання навчального матеріалу засвоюється 20 відсотків інформації, що сприймається на слух, 70 відсотків - слух і зір. Якщо навчальний матеріал опрацьовується самостійно (індивідуально) виконується завдання від його постановки до аналізу отриманих результатів, то засвоюється не менше 90 відсотків інформації.

     За своєю суттю самостійна   робота є активною розумовою діяльністю, вона пов’язана з виконанням навчального завдання. Характерними ознаками є наявність завдання й цільової установки на його виконання.

На першому  курсі студентам  слід пояснити,  що самостійна робота –  це навчальна діяльність і вона  спрямована на вивчення  й оволодіння матеріалу  навчального предмета без  участі викладача.

     Самостійна робота з виконанням навчального матеріалу зі студентами проводиться у  три етапа:

1. Підготовка  до  виконання завдання, теоретичне, психологічне, організаційно-методичне і матеріально-технічне забезпечення самостійної  роботи.

Теоретична готовність студента тут виявляється  у здатності застосовувати знання для виконання завдання.

Практична підготовка на цьому етапі полягає у здатності планувати самостійну роботу, уміло використовувати конспект лекцій, підручники, посібники, комп’ютер, розумові операції.

Психологічна готовність  передбачає наявність у  студентів мотиву  до виконання конкретного завдання.

Для успішного виконання завдань на  цьому етапі  студентів слід забезпечити  літературою або списком літератури, надати методичні рекомендації, указати  на інформаційно-комп’ютерну базу.

2. Безпосереднє виконання навчального завдання. Його слід надавати у навчально - пізнавальній формі.  На ефективність виконання завдань впливають такі особисті якості студента, як цілеспрямованість, наполегливість, відповідальність.

3. Аналіз виконаного завдання. Це завершальний  етап роботи. Під час аналізу студенти  оцінюють методом самоконтролю чи  взаємоконтролю якість і час виконання, ефективність використаних у процесі самостійної роботи методів і засобів.

Але багато студентів  письмову роботу виконують тільки  для того, щоб викладач міг оцінити ступінь засвоєння  навчального курсу, рівень сформованості  вмінь і навичок.

      Відповідно до рівнів знань при самостійній роботі – низького рівня пред’явлень студенти засвоюють тільки факти і зовнішні ознаки явищ,  недостатньо осмислюють їх сутність, середнього рівня розуміння - осмислюють причини і наслідки явищ, що вивчаються, але не вміють їх повністю відтворювати і через силу застосовують  на практиці, високого рівня розуміння - характеризують міцно закріплені, систематизовані знання .

     Отож, з метою первинного  оволодіння  знаннями студентам доцільно дати завдання: прочитати підручник,  звернутися до першоджерел додаткової літератури; скласти  план; законспектувати  прочитане, графічно зобразити описане в тексті; виписати  цитати, опрацювати терміни  зі словника чи довідника.

     З метою закріплення і систематизації  знань можна запропонувати роботу з конспектами лекцій, складання плану, відповідь на запропоновані питання; складання таблиць, схем; відповідь на контрольні питання; підготовку виступів для семінарів, рефератів, доповідей.

    З метою застосування знань, формування умінь  варто  дати    вправи  за взірцем, підготовку до ділових ігор; роботу на комп’ютері, дослідницько-пошукові завдання.

    Звичайно, організація самостійної роботи вимагає від викладача  ґрунтовної підготовки, але  форми й методи самостійної роботи студентів утворюють відповідну систему.  Вона, як показують  спостереження, розкриває їхні творчі здібності, готує до активного пошуку, викликає потребу вдосконалювати свою майстерність. Тому ефективна реалізація самостійної роботи залежить від зацікавленості в досягненні результату, тобто від стійкої мотивації, а основними видами мотивації самостійної роботи студентів є (див. рисунок 1):

Рисунок 1. Основні види мотивації самостійної роботи студентів

    Остання потребує психологічного налаштування студента на важливість виконуваної роботи як у плані професійної підготовки, так і в плані розширення кругозору й  ерудиції. На цьому етапі викладач переконливо показує, доводить, що результати самостійної роботи допоможуть краще зрозуміти лекційний матеріал, лабораторні роботи.

Метою щодо організації  самостійної роботи студентів на першому  курсі є розширення  й закріплення знань і умінь, які здобуваються  на традиційних формах занять, а вже далі вони сприяють  розвитку творчого потенціалу. Завдання можуть носити індивідуальний, бригадний чи комплексний характер. Однак, контроль виконання самостійної роботи, звіт про неї  є індивідуальними. Творчий початок у самостійній роботі не може бути прив'язаним до шкали першокурсники це чи студенти старших курсів. Критерій тут один – індивідуальні можливості  згідно природних здібностей  конкретної  особистості окремо.

    З метою виявлення ставлення студентів до самостійної роботи доцільно провести  анонімну анкету.

Зразок:

Уважно прочитайте кожне питання та виберіть тільки один варіант відповіді, даний варіант підкресліть. Якщо серед запропонованих варіантів відповідей вірної немає, наведіть свою.

1. Чи виникають у Вас труднощі під час виконання самостійної роботи:

а) так; б) ні; в) не завжди.

Якщо ви відповіли «так» на питання №1, то вкажіть:

2. У яких випадках виникають труднощі під час виконання самостійності роботи:

а) відсутність мети, питань завдання; б) недостатньо навчальної літератури; в) ___________.

3. Чи потрібно, щоб викладач звертав увагу на своєчасне виконання самостійної роботи:

а) так; б) ні; в) не завжди.

4. Чи використовуєте Ви самостійно вивчений матеріал на заняттях:

а) так; б) ні; в) не завжди.

5. Чи потребуєте Ви допомоги викладача при самостійній роботі:

а) так; б) ні; в) не завжди.

6. Якому із видів джерел Ви віддаєте перевагу при самостійному вивченні теми:

а) використання навчальної літератури;

б) використання періодичних видань;

в) використання опорних конспектів, логічних схем;

г) __________________________________________.

7. У яких умовах Ви працюєте самостійно більш продуктивно:

а) вдома; б) у читальній залі бібліотеки; в) __________________________________.

8. Чи потрібно Вам, щоб викладач корегував самостійно отримані знання:

а) так; б) ні; в) не завжди.

9. До заняття Ви готуєтесь:

а) систематично; б) епізодично; в) тільки до семінарських занять та практичних занять.

Надайте, будь ласка, про себе наступні дані:

10. Ваша стать:

а) чоловіча;  б) жіноча.

11. На якому курсі Ви навчаєтесь:  ____ курсі.

      Отже, зміна концептуальної основи й розширення функцій самостійної роботи студента не тільки веде до розуміння її важливості, а й викликає зміну у взаємовідносинах між викладачем і студентом як рівноправними суб'єктами навчальної діяльності, тобто коригує всі психолого-педагогічні (організаційні, методичні) засоби забезпечення самостійної роботи студентів. Усе це ставить вимоги до пошуків таких форм навчальної роботи, коли допомога й контроль з боку викладача не пригнічують ініціативи студента, а привчають вирішувати питання організації, планування, контролю за своєю навчальною діяльністю, виховуючи самостійність, як особисту рису характеру.